І знов наснилося мені!
Скажи, чому лише ві сні
До мене ти приходиш ніжна
Жадана діва, дивовижна!
Чому в смарагдових очах
Слізьми виблискує печаль?
Чому у холоді журби
Тремтиш така самотня ти?
Приспів
Я лід ночей твоїх холодних розтоплю!
Звільню тебе з полону самоти й жалю!
Для тебе зорі в небі запалю ясні,
Щоб ти щасливою була в моєму сні!
Я лід ночей твоїх холодних розтоплю!
Звільню тебе з полону самоти й жалю!
Для тебе ясні зорі в небі запалю,
Лише поклич мене, поклич мене, молю!
Чому нас доля роз'єднала?
Невже вона не помічала,
Що наші душі поріднились?
Їм бути разом так хотілось...
Але уже без вороття
З'єднала з іншим ти життя.
І я в коханні одиноко
Плачу за гордість так жорстоко!
Приспів
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=813429
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.11.2018
автор: Володимир Білозерський