Пройшлась в личаках не по крину--
По збудливій землі перед сном.
З голівки барвисту хустину
Простеляє під свій часослов.
Роко́че вкорочену днину,
Листопаду готує печать.
У ве́тху зовсім сірячину
Облачила дерев мужню рать.
Зеґар підганяє вороння,
Наполохало чорний базник.
В блаватах осінніх осоння--
Застелив уже іній ліжник.
Гортає листки чимраз швидше,
Поспішає в далекі світи.
Зима підкрадається ближче--
Залиши́лось їй міст перейти.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=813380
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 11.11.2018
автор: Valentyna_S