Зігріюсь келихом вина,
Душа - не зими стоголосі.
Ще літо сонцем вирина
У золотавому волоссі.
Ще вистрибом, і сльози й сміх,
Біжу шалено на підборах.
А може, не найтяжчий гріх,
Долати нездоланні гори.
Ще розвінчаю "назавжди" -
Не бути небу невблаганним.
Цвітуть іще мої сади
Барвисто-пристрасно, духмяним.
Зігріюсь келихом вина.
Солодких чар пекучі краплі
Застигли, не діставши дна,
В життя грайливому спектаклі.
серпень 2015.
ред 11.18.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=813173
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.11.2018
автор: Ліна Ланська