ДУША ЯК МАЛА ДИТИНА

ДУША  ЯК  МАЛА  ДИТИНА
А  душа,  як  мала  дитина...
прагне,  ласки  тепла  любові...
безборонна  ніжна  ранима,
плаче,  як  пораниш  до  крові.
Не  потрібно,  золото  -срібло,
а  святості  скарби  духовні-
нахилити  ,  сонце  і  світло,
щоб  зцілили  -думи  молитовні.
Не  розпинай,  її  на  хресті!
вона  впаде  у  відчай,  розпач-
і  не  згуби  людину  в  собі,
ти  християнин,  а  не  палач.
Захисти,  її  від  ворогів...
від  недруга,  заздрісних  очей,
і  не  рубай,  крил  із  гострих  слів...
подай,  руку  серед  темних  ночей.
Не  літай,  як  орел  високо...    
та  ходи  по    землі  ногами,
бо  впадеш  у  море  глибоке,
акули  зіжруть  з  потрахами.
Хай  твоє  серце  не  лютує...
віднайде,  спокій  і  мир  душа,
як  змія  на  жертву  не  чатує...
люби,  ближнього-    радій  душа.  
Будь  крихтою  хліба  -причастя...
із  мертвих  ,-воскреси,  оживи...  
 сяй,  зіркою  і  даруй  щастя,
 і  по  між  тисячі  зір  світи.
М  ЧАЙКІВЧАНКА

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=813137
Рубрика: Духовна поезія
дата надходження 09.11.2018
автор: Чайківчанка