Ти знову зі снів,
В круговерть життя,
Із людей, попелищ та зрад.
Ти знову без слів,
Знов сумна й неземна,
Немов лютневий град.
Ти скажеш мені:
"Ти втрачаєш мене!",
А я знаю, що ще й не знайшов...
Ти різна, мов незбагненна любов,
Невідома, мов віщий сон!
І навіть коли зрозумію слова,
Збагнути не зможу я все ж,
Ти знову мов град, мов зима, мов душа
Приходиш до мене,
З круговерті життя...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=813025
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.11.2018
автор: Андрій Толіч