Повністю не можемо змінитись, особливо як за сорок вам, усе важче наболілим поділитись, і не просто ближньому відкритись, придаємо значення словам! Хочеться побути наодинці, замикаємося часом у собі, спокійніше бути десь в глибинці, пропустити потяг на зупинці, задивившись на хмарини голубі! Я вдивляюся в безкрає поле, стелиться життєве полотно, щось змінити не запізно нам ніколи, та змінити не можливо свою долю, на вершині є також багно!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=813023
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.11.2018
автор: Олег Князь