Морозить стелю віхола проклята
Вбиває цвяхи з вітром у шибки
Нам з мамою бракує дуже тата
Самотні люди ми на цій землі
Зима іде іде у кожні ночі
Тримає душу у неяснім дні
А моє серце вірити не хоче
Що ми одні як хмари ввишині
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812819
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.11.2018
автор: Женьшень