Подорож у дитинство…

Взяв  сон  мене  за  руку  і  повів,
забутими  стежками  у  дитинство.
Там  рій  сусідських  бджілок  гомонів.
Там  із    горобини  таке  намисто

вдалося  нанизати,  що  ніхто  
не  бачив  ще  чарівнішої  дами.
І  найстрашнішим  жахом  там  було,
в  юрбі,  на  крок  хоч,  відійти  від  мами.

Бабуся  там.  Весела  і...жива.
В  руках  смачнющі  буханці  та  паска.
Для  всіх  повчальні  віднайде  слова.
Її  любов  безмежна,  як  і  ласка.

Свята  завжди  веселі  й  голосні.
І  теплі  ночі  в  затишку  кімнати...

Як  добре,  що  принаймі  уві  сні,
я  можу  там  хоч  інколи  бувати.




адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812746
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.11.2018
автор: Юлія Сніжна