Основи поетики. Центон.

Центон  (від  лат.  cento  —  клаптевий  одяг)  —  стилістичний  прийом,  який  полягає  в  уведенні  до  основного  тексту  певного  автора  фрагментів  із  творів  інших  авторів  без  посилання  на  них.  Такими  видаються  поезії  Юрія  Клена,  засвідчуючи  культурологічну  основу  та  глибоку  інтелектуальну  пристрасть  в  естетичному  переосмисленні  мистецьких  явищ,  духовного  багатства  української  та  світової  літератури.  

Так,  в  епопеї  “Попіл  імперій”  Юрій  Клен  наводить  рядки  із  сонета  М.Зерова  “Pro  domo”  (“Леконт  де  Ліль.  Ередія  стежки…”),  М.Драй-Хмари  —  сонет  “Лебеді”  (“Я  був  один  із  лебедів…”),  Олега  Ольжича  —  вірш  “Був  же  вік  золотий…”  та  ін.  Ц.  відмінний  від  ремінісценції  тим,  що  у  ній  іде  перегук  мотивів  незалежно  від  ліричного  сюжету,  так  само  і  від  цитати,  коли  чітко  вказано  першоджерело.

Особливої  популярності  Ц.  набув  у  часи  постмодернізму.

Вишукування  і  одержиме  жонглювання  цитатами  і  посиланнями  загнало  самих  постмодерністів  у  своєрідне  «гетто».  Звідси  й  ниття  про  ходіння  по  колу,  про  те,  що  все  вже  написано  і  т.д.  Гра  втратила  легкість  і  посмішку,  а  цитування  стало  виснажливою  самоціллю.  Проте,  підходити  до  цього  процесу  можна  і  творчо.  

Ось  приклад  Ц.  із  поезій  Н.Нєкрасова  та  О.Пушкіна:

Однажды,  в  студеную  зимнюю  пору,
Сижу  за  решеткой  в  темнице  сырой.
Гляжу,  поднимается  медленно  в  гору
Вскормленный  в  неволе  орел  молодой.

И,  шествуя  важно,  в  спокойствии  чинном,
Мой  верный  товарищ,  махая  крылом,
В  больших  сапогах,  в  полушубке  овчинном
Кровавую  пищу  клюет  под  окном.


Інший  метод  комбінаторної  поезії  полягає  в  перестановці  рядків  і  строф  у  вірші,  в  результаті  чого  можуть  виникати  нові  смисли  і  зв'язки.  Проілюструємо  це  твором  відомого  егофутуриста  І.  Сєвєряніна  -  «Квадрат  квадратів».  Тут  в  кожній  строфі  одні  і  ті  самі  слова  в  рядках  міняються  місцями:  

Никогда  ни  о  чем  не  хочу  говорить…
О  поверь!  —  я  устал,  я  совсем  изнемог.
Был  года  палачом,  —  палачу  не  царить…
Точно  зверь,  заплутал  меж  поэм  и  тревог…

Ни  о  чем  никогда  говорить  не  хочу…
Я  устал…  О  поверь!  Изнемог  я  совсем…
Палачом  был  года  —  не  царить  палачу…
Заплутал,  точно  зверь,  меж  тревог  и  поэм…  




адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812678
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 05.11.2018
автор: Теоретик