На відстані наших вуст

Дотягнутися  кутиком  вуст
До  шиї  твоєї  тендітної...
Коли  зранку  ще  не  напнувсь,
Сповнений  пристрасті  хибної...

Подих  відчути  стомлений
І  рух  грудей  наполоханих
Поцілунком  спинити  на  мить.

Доки  світанок  незораний
Нас  не  застав  закоханих,
Лоно  твоє  тремтить.

Почуваюсь  таким  розгубленим,
Бо  знаю  що  ранок  настане:
Примарились  твої  губи
І  тіло  в  обіймах  кохане...

04.11.2018

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812618
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.11.2018
автор: Олександр Подвишенний