Бути справжнім справді важко,
Та я хочу, щоб ти була щаслива.
Більше не плач, кохана пташко,
Лети, забирай мої чорні крила.
Злива...
Холодний вітер по дорозі додому,
Коли ти смієшся, втрачаю мову.
Обійму на вічність і мить по тому,
П'янкий запах свободи знову.
Зимову
Розбуди, якщо сплю й засинаю,
Співай пустому трамваю.
Не одна -- за руку міцно тримаю,
На тебе завжди чекаю.
Усміхнись, не падай, спіймаю...
Присвячено Фікусу
24.10.18 © Стася
(Максим Стаськів)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812272
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.11.2018
автор: Моряк