Люблю я свою Україну,-
За те, що родюча земля,
За верби й червону калину,
За те що шумлять тополя...
А ще за степи і діброви,
За ріки, озера й моря,
І за краєвиди чудові,
За сонце,що в небі сія...
За вільні широкі простори,
За села, містечка й міста,
Долини,рівнини і гори,
Врожайні пшениці й жита...
За птахів у небі і хмари,
За далі її голубі,
За сірі осінні тумани,
За теплі і лагідні дні...
А ще за сніги і морози,
Весняні і літні дощі,
Веселки і вранішні роси,
Дерева і квіти, кущі...
За те,що я в ній народилась,
Пізнала казки і пісні,
Що жити у світі навчилась,
Радіти і літу,й весні...
За те, що у ній я трудилась,-
Для себе, країни й сім"ї,
Писати казки я навчилась,
Поеми, пісні і вірші...
Люблю я свою Україну,
Вона Батьківщина моя...
Ніколи її не покину,
І кращої в світі нема...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812062
Рубрика: Присвячення
дата надходження 31.10.2018
автор: геометрія