О! Господи, яка краса.
Підкоряють голуби небеса.
У просторі повітрянім ширяють,
Смак свободи відчувають.
Сонечко торкнулося їх крил.
О, диво з див.
Життя на крилах голубів
Відчути кожен з нас хотів.
Глянь ти у небесну даль
І зникне вся твоя печаль.
Ах, ця неба синява
Так тримає нас вона.
Погляд важко відвернути.
Україні бути!
Й жити у віках.
Всім героям
Слава й честь!
Наша пам"ять жива.
Пам"ятаємо ми про вас
Не тільки в цю днину
І цей поминальний час.
Знають сонце й небеса
Всі наші помисли й серця.
Кров"ю своєю землю
Зросили ви,
Щоб у мирі й любові
Жили всі ми.
Голуби як символ миру
В цю прекрасну
Осінню днину
Сповіщають нам -
Хай кожен свій мир
Творить сам.
Він дається небесами.
Господь із нами,
А ми із ним
Й кінець прийде
Задумам лихим.
" Мир Свій вам даю! Я даю вам не так, як дає світ.
Серце ваше нехай не тривожиться, ані не лякається!"
( Ів. 14.27)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812013
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 31.10.2018
автор: яся