Миттєва слабкість лиш душі…

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=6ttidNlEMiA[/youtube]
А  я  візьму  і  все  зроблю  інакше:
Холодну  осінь  в  літо  поверну.
Осінній  лист  -  на  золото  удачі,
І  з  головою  в  неї  я  пірну.

Я  -  сильна  і  ніколи  не  заплачу,
Відкину  всі  образливі  слова.
Хай  буде  зараз  так,  а  не  інакше,
Осінній  день,  як  літній  теж  бува.

Слова  душі  придумаю  для  втіхи,
Не  будь  вразливою,  моя  душа!
І  злива  слів,  неначе  завірюха,
Нехай  тебе  в  житті  ще  потіша.

Хай  річка  забуття  потиху  плине,
Осінні  хай  наповнять  ще  дощі.
А  спогади,  якщо  колись  й  нахлинуть,
То  це  -  миттєва  слабкість  лиш  душі..

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=811926
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.10.2018
автор: Н-А-Д-І-Я