ПРОКЛЯТТЯ
1. Моє право говорити про це
Коли мені було 54 роки, то я був типовим атеїстом, бездумно плив по морю життя, хоча і мав певні здатності, про які думав, що вони є у всіх людей. Так, наприклад, я вмів керувати своїми снами і любив влаштовувати в них польоти в лісі, над деревами, серед дерев, над луками, особливо упивався робити це в межах Труханового острову.
Коли мені було 54 роки, то я за плечима вже мав три трагедії розвалу сім’ї і втрати постійного спілкування з дітьми, яких навіжено любив. І навіть гадки не мав, що тут є якась закономірність.
Коли мені було 54 роки, то на мене впала Сила Вищого Розуму, яка в мені розчавила атеїзм, а потім зробила «просунутим» (так я називаю узагальнено всіх контакторів, містиків, езотериків тощо) і в цій якості я існую донині.
Якщо когось цікавить як все це у мене відбувалося, то для цього треба вийти на шпальти віртуального Клубу поезії www.poetryclub.com.ua, де я маю 4 цикли на цю тему, з них – 3 в прозі, в тому числі «Сповідь езотерика», а тут я кажу про це тільки в межах необхідного по заявленій Темі.
Моє становлення в якості просунутого» почалось у 1990 році і протягнуло мене через: Контакт і Отримання, Богошок і Психогенний колапс, Полігони Іспитів і Ініціацію, Навчання в «Небесному університеті», теорію та практику Розширеного Сенсорного Розкриття. Я став Сенсорним Діагностом і вправно діагностував людей, території та події, отримав Місію…В якості «просунутого» працював науковим співробітником у навпіл закритій А4000, поки її не ліквідували агенти Раші.
У мене не було «земних вчителів», тільки Неземні, аж 12, але було три чечероні:
- Владислав Дорошенко – світлий відун, який дав можливість зрозуміти, що все, що зі мною відбувається, не є навіженістю, що я не тронувся розумом;
- Сергій Литвинов – екстрасенс високого рівня, який дав мені можливість побачити як Добро, так і Зло в Просунутості;
- Тарас Шейко – спадковий езотерик та ясновидець, який допоміг мені зрозуміти Хто та Що я є і який довгий час був моїм колегою на Шляху.
Перед Владиславом я себе відчував майже нікчемою, а коли він припинив наше спілкування, то прийняв це як трагедію і тільки через рік зрозумів як мудро він вчинив, бо це дало мені можливість стати на свій Шлях.
Із Сергієм я зазирнув в те, як Зло може мати стрій Добра і Отримав повну Заборону іти цим шляхом. Тут я вже відчував себе впевнене.
Тарас же став для мене колегою і ми з ним спілкувалися на рівних, він допоміг мені прийняти Силу і Місію, пояснив чому у мене таке карколомне життя і допоміг обрати форму цього життя.
Тарас говорив, що для таких людей як ми є дві форми життя:
- Можна зосередитися тільки на Знаннях і Вміннях, бути в реальному житті тільки вимушено присутнім, стати пустельником в решті решт, але цей шлях є неприродним для людини, тому що ми є суспільними істотами, тому що всі ми повинні жити заради інших, що цей шлях егоїстичний і він ніякої користі Людству не дає. Цей шлях – шлях замикання на самого себе.
- Можна жити паралельно одноразово в Реальності і у неРеальності, весь час балансуючи на лезі Оками. Цей шлях неймовірно тяжкий, тому що часто-густо буденність реального життя вступає у протиріччя із принципами та нормами нереального життя, а вони вищі і наслідки розв’язання цих протиріч часто-густо бувають непередбачені. І дійсно, втриматися на такій формі життя тяжко, що яскраво ілюструється долею відомих екстрасенсів. Я, природно, міг жити тільки в цій формі.
Тарас завжди приділяв багато уваги взаємодії між людьми і завжди звертав мою увагу на сховану мотивацію в цих взаємодіях. Тепер я розумію який він був делікатний, коли розповідав мені про мене, бо з часом його натяки на окремі моменти мого майбутнього життя набирали ясної конкретики. Саме він примусив мене звернути увагу на певні закономірності у моїх перепиттях, сказавши один раз:
- Голос пояснив мені чому саме так склалося твоє життя і що тебе очікує – просто твоя Душа закінчує свій Земний шлях, це – підсумок, дороблення того, що не було виконане до кінця у попередніх втіленнях. До речі: ти ж систематик, то застосуй системність до аналізу свого життя. Ти ж ще і Сенсорний аналітик!
Коли я реалізував його підказку, то виявив багато чого цікавого, в тому числі і Прокляття, що лежало на мені, але те, що Прокляття лежить і на моєму брату усвідомив лише тепер.
Що ж, Знання та страждання дають мені право говорити на тему Прокляття, але спочатку треба з’ясувати що таке Прокляття.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=811677
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.10.2018
автор: Левчишин Віктор