Коли…


Коли  я  помру
Це  реально  буде  тру
Розвій  мій  попіл  понад  небом
Бо  жити  принаймні  зараз  так  ганебно…

Не  потрібно  сліз,  чи  сумних  очей
Я  вже  невагомий,  граюсь  з  вітром  
Пам'ять  про  все,  вічності  трофей
Це  вже  кінець,  лиш  вимкни  світло..

Не  знаю  змінимо  ми  цей  світ  чи  він  можливо  нас
Однак  усміхнусь  смерті  прямісінько  в  обличчя
Навіть  якщо  мене  не  буде  пору4,  знай  вогонь  не  згас
Якщо  ти  крикнеш,  я  вернуся…навіть  з  потойбіччя…

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=811611
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.10.2018
автор: Tericonus