Болюча утрата кожна,
Найбільше ж болить лиш та,
Котру повернуть не можна,
Якої душа вита
У царстві, святім, небеснім,
(Нема звідти вороття),
А ти у човні, на веслах,
Пливеш по ріці Життя.
Коли ж утрата – дитина –
То є особливий біль,
Адже ти жива людина,
І біль цей завжди в тобі.
І вже до кінця – зітхання
Й питання-слова німі:
Це доля чи покарання?
За що і чому мені?
18.08.2016.
Ганна Верес (Демиденко).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=811573
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 27.10.2018
автор: Ганна Верес