По небу, немов каруселі,
Гойдає вітрисько хмаринки,
Сіренькі й біленькі перлинки,
Здається вони невеселі.
Раптово так дуже стемніло,
Що це? Ой щось чорне й горбате,
А поруч, мов пес волохате,
Гурчало, сердито, так сміло.
Далеко полинув той гуркіт,
Журливих дістався хмаринок,
Пробрався між білих хустинок,
Злякались.Турботливий шепіт.
.
Враз осінь, насупила брови,
Гей вітре, прийди на підмогу,
Він дмухав, проявляв відвагу,
Недовго, проводив розмови.
Розвіяв, розігнав те стадо,
Виднілась блакить, поміж хмар,
І сонце, в пелені мов ліхтар,
Всміхнулось до осені радо.
24.09.2018р
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=811173
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.10.2018
автор: Ніна Незламна