Тебе чекаю.
В життя своє тебе чекаю,
Ти заблудився просто в Травні.
Мене обманюють, мабуть дзеркала,
Що я стара... й летітиму у зграї.
Ворон, де білі всі.
Вони, як лебеді, чи гуси.
Я так благала: дожени!..
Злякався? Чи себе не змусив?
Не ваблять ні троянди, ні зірки.
Ні замки, ні карети білі.
Нехай всі спалені мости,-
Зустрінемось. Лиш щось зроби вже.
Зірок запалюй ліхтарі,
І плечі покривалом вкрий.
Та не мовчи. Поговори...
Піду я хоч на світу край.
А я. Я просто усміхнусь.
Мою зігрій ти душу. Я благаю.
До тебе я легенько притулюсь.
Прийдеш? Нудьгую і чекаю.
Чекати буду... Обіцяю.
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=792627
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=810750
Рубрика: Поетичні переклади
дата надходження 20.10.2018
автор: М.С.