Вже зеленії береги
Потоптали шалені коні...
Листом-золотом палахким
Осінь стелить землі долоні.
Днів застуджених караван
Хтось у безвість жене-штовхає.
А минуле? - Легкий туман,
Що у вирі буття зникає?
Не замре одкровення звук,
Не змарніють натхнення рими...
І клюватиме з Божих рук
Білий голуб одвічність зримо.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=810662
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 20.10.2018
автор: Світла (Імашева Світлана)