Ой, заграла скрипочка, заграла!
Дивна Осінь танго танцювала.
Закрутилась з Вереснем у парі,
РозсипАла таємничі чари.
Золоті червінці розкидала
І вина по вінця наливала.
Всіх гостинно щедро частувала,
Та до Жовтня потайки втікала.
Жовтень радо двері відчиняє,
Любу гостю в хату зазиває.
...Але віє холодком щоночі,
Засльозились у красуні очі.
Йде вона до Листопада в гості,
Він стоїть суворий на помості.
Хмари супить, інеєм лякає,
Вітром шати золоті зриває!
Зажурилась Осінь, засмутилась,
Під дощем холодним похилилась.
...І в житті нерідко так буває,
Мить щаслива швидко проминає.
Наче - тільки скрипочка ще грала,
Наче вчора - танго танцювала.
А сьогодні холодно і сумно,
Дні найкращі провела бездумно...
А мораль? - немає тут моралі,
Все на світі рухається далі!..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=810122
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 15.10.2018
автор: majra