І коли ти п’єш каву зі струдлем в каварні чи вдома.
І коли дивовижу із вулиць безмірами п’єш.
І коли тебе в ліжко вкладає бажання і втома,
І коли ти, збудившись, до праці, навчання встаєш,
І коли, мов метелик, летиш на привабливе світло
Все-можливих тусовок чи просто в театр на балет,
І коли, обцілований сонця устами і вітру,
Одягаєш на душу блаженного стану браслет,
І коли ти, занурившись в книгу, вишукуєш скарби,
І коли сієш жито чи вариш гурманам обід,
І коли позичаєш у літа чи осені фарби
І у книзі життя розмальовуєш завтрашній слід.
І коли несмертельна недуга тебе атакує,
Щось не так, як хотілось, не смій докоряти судьбі,
Пам’ятай, що на сході стоїть і життям ризикує
Захисник України, щоб вільно жилося тобі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=809925
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 14.10.2018
автор: Крилата (Любов Пікас)