Без небажаних домішок спогадів,
Без навіяних вигадок, пристрасті
Я вдихаю тебе, Японіє,
Так неповністю,
Так переривчасто.
Ти не снишся мені, ти бачишся
У верхівках дерев за вікнами,
У будівлях, у сонячних зайчиках
І у кожному присмерку.
Нищечком
Дослухаюсь до твого гомону,
Меланхолій і тихих радостей,
Ти щаслива?
Задумана?
Стомлена?
Нерозгадана в безлічі настроїв.
Споглядаю тебе, Японіє,
Через призму туманного місяця,
У логічних твоїх випадковостях
Так неповністю,
Так переривчасто.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=809767
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.10.2018
автор: Siya