Баба з дідом на перині
Думки в кожного перлинні
Рукупоклав на подушку
І обійняв мов подружку
Баба очі закотила
- То у тебе, ще є сила
Бач подушку обіймаєш
Мою душеньку терзаєш
Хай би мене доторкнувся…
- Та я оце, те забувся
Дід до неї, здивувався
Думав сам давно (зостався)
Бо я відчув, що на волі
Тож допекла ти доволі
Все життя ми вдвох не в згоді
Що сказати й на городі
Все копай, мене ганяєш
Потім кажеш, що страждаєш
Нехай би добре відпочив
Тоді б тебе, я поняньчив
Обіймав замість подушки
- Ану дай, підставляй губки
Пишні груди, лиш підбери
Так ніжненько їх пригорни
Бо боюся, що задушиш
Все життя… Ти мене мучиш.
27.09.2018р
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=809641
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.10.2018
автор: Ніна Незламна