Ніхто так більше не уміє

Ніхто  так  більше  не  уміє,
як  ти,  голубить  моє  тіло,
так  вправно  володіти  мною,
як  грім  і  блискавка  грозою.
Лиш  ти  так  добре  обіймаєш,
немовби  током  пробиваєш,
щоб  я  блаженно  посміхалась
і  безконтрольно  піддавалась
всім  твоїм  чарам  без  вагань,
і  силі  всіх  своїх  бажань.

Ніхто  не  вміє  грать  зі  мною,
і  з  моїм  тілом,  як  струною,
що  поєднала  в  собі  ноти,
високі  й  низькі  обороти.
Ніхто  не  вміє  так  любити,
так  вміло  мною  володіти
і  одночасно  дати,  брати,
щоб  можна  було  відчувати
єднання  у  єдине  ціле,
таке  бажа́не,  ніжне,  миле.

Ніхто  так  пестити  не  вміє,
я  не  дозволю,  й  не  посміє
ніхто  порушити  кордони,
хоч  і  відчують  феромони,
що  міцьно  так  сповили  тіло,
яке  давно  тебе  хотіло.

Так  вміло  можеш  тільки  ти
мене  із  розуму  звести,
лишити  мови,  усіх  слів,
зробить  реальність  з  моїх  снів,
і  ніжний  погляд,  жести,  звуки,
я  віддаюсь  вже  в  твої  руки,
бо  більш  ніхто  так  не  уміє,
ніхто  так  мной  не  володіє.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=809628
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 11.10.2018
автор: IngiGerda