Жмутами стелиться туманна пелена,
І ранок ледве, зміг, очі при відкрити,
Здаля, небо в імлі, нема хмар, сивина,
Де сонцю сили взять, щоб наскрізь пробити.
Де теплий цілунок, щоб земля проснулась?
І осінь - красуня розправила крила,
Напевно б у віночку та й усміхнулась,
Й повсюди вуалі яскраві пошила.
Не чути пташини вітрисько спить в шатах,
Крап - крап тихо з листя… роса покотилась,
Ледь - ледь засріблилась…..у багрових свитах,
Яскравий промінчик…. осінь звеселилась.
10.10.2018р
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=809547
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.10.2018
автор: Ніна Незламна