ВАКХА-ПАВУЧИХА

[color="#1100ff"]
             [i]Жриця-павучиха
             У  літо  бабине
             В  дощів  украдене,
             Стиха,  чаром  диха...  [/i][/color]

[b][color="#ff2200"]—  тихо  

з  духа
глухо
руться  струни  дикі
оповиті
в  одинокі
жовтаві  осені  октави

розпатлали
розжумлили
вої  вогнище  стожар
із-за  хмар
дзвонар
вигойдує  гірчинкою  вітриська
низько
сердоблизько
опускає  опій  одурманених  утопій
зленоокій
зависокій
п’янкуватій  ясновласій  яворині
по  краплині

в  павутинні
заполоч  чадру  чіпля  чванливо

диво
розтрусило
сиво-сиву  сонну  сутінь
мерехтінь
шепотінь
півгріха  медовухи  в  скруху
завірюху-
вередуху

вакха-павучиха
   із  осоння  тче  відчáй
теплограй
Рай...[/color]
[/b]
             [i]11.  2013[/i]

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=809516
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 10.10.2018
автор: *SELENA*