тихий вир

береже  соромну  таємницю,
награно  ховає  долу  очі,
прораховує  всі  кроки  до  дрібниці
його  сумніви  –  ліниві  й  неохочі_

та,  що  лише  раз  пірнула  в  прірву,
снів  зрадливих  як  вогню  боїться,
що  коли  інкуб  вуалі  зірве,
не  знайти  ні  спокою,  ні  місця_

в  луснутому  дзеркалі  на  стелі
пораз-раз  ввижається  хтось  третій_
_мрій  рожевих  вицвіли  пастелі,
павуки  сплели  пастки  в  букеті_

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=809459
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 09.10.2018
автор: Ки Ба 1