Осінніми людьми простелений бульвар
Вулиці, як із відра поливає осінньою любов'ю
Під тінню хмар
Мій улюблений бар
Я у ньому сьогодні душу притоплю
Я учора всю ніч копався в думках
А сьогодні вони немов розкриті похміллям
Я цю осінь чекав
Я покірно чекав
Щоб був привід тебе гріти в обіймах
Прищурую очі, в голові дикий туман
Прокрастиную думки, стріляю у скроню
Звісно без куль, звісно без "ПАМ"!
Мені ні до чого ваш приторний гам
Я просто хотів побути, як осінь, собою.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=809326
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.10.2018
автор: Віталій Марченко