Як осінь заколише в лісі тишу,
Й залистопадить врешті листопад,
Заначки припасуть на зиму миші,
І навіть небо спинить зорепад.
Тумани заблукають у ярочки,
Травинки – в свіжій купелі-росі.
Не скоро їхні висохнуть сорочки,
А це добавить шарму тій красі.
У казочку осінню з дивограю
Пташиною я з крилами пірну
Й молитимусь за мир у свому краї,
І нею не порушу таїну…
20.02.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=809208
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 07.10.2018
автор: Ганна Верес