Легка сумна мелодія
Доноситься до вух.
Все тіло пробирає й у душу западає.
Бо це все осінь грає
На скрипці увесь час.
У вечері за чаєм,
Ми можемо почути такий сумний мінор,
Що переростає в бурю.
Так звуки скрипки у вікно б’ються,
Як довго почина звучати.
Комусь це страшно…
Бо не знає, що так весь сум проявляє
Ця осінь, дівчина грайлива
До всіх вікон все так стучить.
Ти не ховайся, а послухай
Цю щиру розповіть,
Цю думу.
Не думай, що однакова вся
Що була вчора, сьогодні вже нема.
Вона все змінюється, як і ми
Бо має теж, неабиякий характер.
Одного ж дня замовкнуть звуки всі,
І все так тихо стане в один раз.
Тоді, я думаю зрозумієш, всю тугу осені цієї.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=809164
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 07.10.2018
автор: Денисенко А.