Вже осінь за вікном,
Печаль землі ясна,
І сонце їй чоло
Схиляє урочисто.
Лягла на душу
Думка мовчазна,
Немов листок
Безтрепетний і чистий.
Люблю, як рідную,
Цю днину золоту -
За доброту її,
Привітний, тихий подих,
За материнську
Лагідність святу,
Сльозу цілющую
З очей спокійно-гордих.
Хай осінь за вікном,
Бренить струна ясна,
А нам з тобою ще
Іти в незнані далі.
Лиш усміхайся,
Люба, як ота весна,
Щоб не здолали нас
Землі печалі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=809148
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.10.2018
автор: Іван Демченко