Стука ранок в вікно

Стука  костуром  ранок  у  сонне    вікно,
Пробивається  крізь  фіранку.
Раннє  сонечко,  котре  проснулось  давно,
Простелило  стежину  ранку.

Роздягає  дерева  в  саду  листопад,
Килимами  ляга  під  ноги,
То  осіння  пора  по  землі  вже  ступа
У  розкішній  своїй  обнові.

Назбиравши  у  пелену  в  лісі  грибів,
Заблукала  у  сиві  роси.
Ранок  зорі  зібрав  і  збудив  голубів.
 Молодіють  на  шибці  сльози.

Тишу  раптом  струснуло  вороняче  «кар»
І  упало  під  ноги  листом.
На  калиновий  кущик  осіння  рука
Гірко-кисле  вдяга  намисто.
2.04.2018.

Ганна  Верес  (Демиденко).  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=809014
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 05.10.2018
автор: Ганна Верес