Озера сині, наче поле з льону,
Ліси казкові, ніби малахіт.
І небеса в яких по телефону,
Моя душа вивчає диво-світ.
Громи шугають, поруч блискавиці,
Вітри на полі струшують хліба,
Зорі вгорі, неначе чарівниці,
Ловлять відлуння, як звучить труба.
Я син землі від роду і до роду,
У цьому краї казки і краси.
Мені земля дісталась в нагороду,
Під блиск на лузі ранньої роси.
Буває сяду і порину в думи,
Яка краса, ти тільки подивись.
Життя часом, як дорогі парфуми,
Зовуть у казку, у небесну вись…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808461
Рубрика: Лірика
дата надходження 01.10.2018
автор: СЕЛЮК