…

Ми  з  тобою  не  схожі,  прості  перехожі,
Та  чомусь  моє  серце  тремтить,
Як  повз  мене  проходиши,  із  розуму  зводиш,
Я  не  можу  тебе  зупинить.

Ми  з  тобою  два  птахи,  відкинули  стрАхи,
Летимо  на  одному  крилі.
Ми,  як  хвилі  безмежні,  вірні,  та  незалежні,
Доганяєм  свої  кораблі.

Ми  з  тобою,  як  квіти,  коханням  зігріті,
Притулюся  до  тебе  стеблом.
Та  мороз  лиш  настане,  кохання  зів’яне,
Тільки  поговір  піде  селом.

Та  сьогодні  ще  літо,  й  шампанське  налито,
Серенаду  співає  цвіркун.
Ти  мене  пригортаєш,  наче  книгу  читаєш,
Ледь  сердечних  торкаючись  струн.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808268
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.09.2018
автор: Волинянка