Нехай смієтся щастя…


Нехай  світанки  будуть  чисті  -  чисті,
нехай  не  плаче  мама  у  ночі...
Дівча  смієтся  в  білому  намисті,
а  журавлів,  а  журавлів  ключі
несуть  у  даль  цю  біль,  хай  не  вертає...
Над  морем  хай  розгубится  вона.
Нехй  сини  додому  повертають,
нехай  замовкне  проклята  війна  !
Щоб  молодят,  під  вінець  за  руку,
благословляли  у  життя  батьки...
Кохані  очі  не  погасли  від  розлуки
й  від  дотику  холодної  руки.
Щоб  молодість  цвіла,  а  не  згасала,
не  розпинайте,  так  вона  сумна...
Нехай  смієтся  щастя  в  Ріднім  Краї,
нехай  замовкне  проклята  війна  !

Автор  Лариса  Мандзюк.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808061
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 27.09.2018
автор: -