Я пригадую клас, рідну школу
Й ту берізку навпроти вікна,
Коли вчителька рідної мови
Вчила кожного нас з Букваря.
Швидкоплинні роки - день за днями...
Там горіх шелестів за вікном...
І перерви гучні із піснями,
І лелек у танку над гніздом.
З крейди «класики» - в десять квадратів,
Ще й скакалку, як той моторець
І усмішок, веселих дитячих,
Між городів - стежки навпростець.
Дві косички у бантиках білих,
Мов кульбаби - сполоханий цвіт.
Карі очі, немов би гречаний
Із сотильника, зібраний стік.
Скільки зим, зелен-весен та літа
Промайнуло за обрієм дня.
Перших дзвоників в зоряних квітах
І уроків науки щодня.
Несподівано юність обняла,
Подорослішав рідний клас.
Однокласники мужніми стали
Ув усмішках щасливих дівчат.
Я пригадую, як за уроком
Ти не раз задивлявся з-під брів,
Мов збиточник кидав ненароком
За комірчик кульки папірців.
Не забуду той «Ранок» у класі,
З Днем весни! - жартома привітав,
В березневому ніжному вальсі
З хвилюванням не в ритм танцював.
Заплітались під музику ноги,
Скільки радості було в душі!
Полетіли у світ - за пороги,
Найщасливіші роки шкільні.
А з літами стирались пороги,
Відлітали не раз ластівки,
Лиш береза й горіхи розлогі
Зустрічали дітей до пори.
Зустрічали і нас на світанні,
Шурхотіли між втішних розмов,
А шкільне незабутнє признання
Напророчили першу любов.
А ти знаєш - вже внуки дорослі,
В їх очах я тебе впізнаю.
Ті стежки де ходили ми й досі
Так роз’ятрюють душу мою.
В нас на Сході війна почалася,
Син тримав у руках автомат.
Зла, голодна, в роки затяглася
Й поміж нашого брата - розбрат.
Попустити хулу та насильство, -
Якби жив ти, то певно б, не зміг -
Не простив би дитяче сирітство
І безруких, безногих калік.
Щоб воскресла з руїн Україна,
Я за двох нашу лепту даю:
За дзвінку, за п’янку, солов’їну
І за землю найкращу мою!
За онуків так схожих на тебе,
Як дві краплі води у дощу.
Я над нашою хатою в Бога
Все благаю спинити війну.
Я пригадую клас, рідну школу
Й ту берізку навпроти вікна...
Й діточок - неймовірно щасливих,
Що не відають слова «війна».
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808047
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.09.2018
автор: ГАЛИНА КОРИЗМА