Погляд зупинив мов заборонний знак,
Посеред міста повного очей
І рушити у натовпі ніяк,
Допоки не втамуєш жар ночей.
Той погляд мов пекельний сон.
У нім немає сну, лише мана...
Я мовчки йтиму у полон
Аби лишень на те твоя жага.
І так стою століття й цілий день,
А твої очі світять десь з небес.
Так хочеться сказати, що люблю,
Але німий у натовпі осліплених сердець.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807950
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.09.2018
автор: Андрій Толіч