КОРОЛЕВОЮ Я НЕ СТАНУ

Королевою  я  не  стану  та  й  корони  -    не  на  меті.
Звичайнісінька  українка  із  родимкою  на  щоці.

Мої  очі,  як  мед  гречаний,  брів  -  шнурочки  до  край  чола.
Скільки  весен  цвіло  у  мене,  хай  загадкою  буду  я...

Не  належу  до  перших  леді,  хоч  в  душі  не  один  порив,  
В  перевазі  -  Богиня  Лада  із  далеких  віків-прадив.

Маю  голос  дзвінких  цимбалів,  водоспадів  танець  взяла.
Веселкову  вдягла  вишиванку  до  найкращого    скрипаля.

-  Хочеш  яблука  чи  винограду,  хліба,  меду  чи  молока?
Подарую  веселу  пісню,    хай  злітає  у  небеса.

Маю  вдачу  з  племен  Амазонок  -  не  лякатись  хистких  предтеч.
Бо  немає  слабкості  жінка,  як  потрібно  -  то  візьму  й  меч.

І  у  цьому  -  моя  перевага.  Королева  -  людина    інша.
Я  в  кімнаті  корону  вдягаю,  коли  пишу  свого  вíрша.  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807860
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.09.2018
автор: ГАЛИНА КОРИЗМА