О Боже, який мужчина -
Валет* з чотирьох Тузів!
На думку мою, то ще вам:
Бракує кручених вусів.
І вдосталь широкі плечі,
І груди, як в Цезаря щит,
А руки такі крислаті,
До всього у пальців хист.
Як глянеш - пікантний мачо*:
В обтяжку вузькі штани,
Одне хвилювало - пузо...
В сорочці тріщали шви.
Ішов, як герой... Красунчик...
І тут... щось, збрело в голові,
Очима обвів - нахабник...
І шепнув тихенько мені:
- А може?.. - світилися очі,
Що ладен нести на руках...
Козак до розмови охочий...
Та з тої розмови... ні в знак.
Така собі - тиха й мирна...
Ще й ставить у безмір ціну...
Та жінка взамін посміхалась,
Цінила свою царину.
На слово він був небідака -
Нераз підкоряв моря
І був відсотково згідний,
Що зловить мале каченя.
Йому би в Верховну Раду, -
В гурті там усі мудреці.
Я знаю, що спереду й ззаду,
Що в слові, а що на лиці.
Підлесним не вірить й собака:
Та в байці я теж не ягня.
Здається, він ледь не заплакав,
Коли підбирав слова.
І тут вже терпець урвався:
Зав’язувать треба кінці.
Масненький язик я дістала:
«Мені до вподоби... худі!»
[i]Валет* - гральна карта.
Мачо* (ісп. macho — буквально «самець») —
чоловік з яскраво вираженими чоловічими якостями,
такими як сила чи агресивність.
У іспаномовних країнах агресивний, прямолінійний чоловік.[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807858
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.09.2018
автор: ГАЛИНА КОРИЗМА