Сьогодні знову одна, ну й нехай,
Посиджу мовчки, біля каміна,
Подивлюсь серіал і зазвичай,
Подумаю, мабуть я наївна.
І згодом я, згадаю про тебе,
Мені зізнавався у коханні,
І тихий шепіт, немов до мене,
Дрова тріщали.. А я в бажані.
Не тут зігрітися, лиш з тобою,
Відчути, дотики теплі й ніжні,
Дрімала ніч, як ми під вербою,
Ми вдвох, смакували стиглі вишні.
Ти часто, говорив - Уста такі,
Смачні, солодкі, вкотре цілував,
І зорі, моргали немов п’янкі,
Ми чули, як соловейко співав.
Від спогадів, зігрілася на мить,
Червоний небокрай, зовсім стемнів,
Ну от, більше сердечко не щемить,
Адже, сам розійтися захотів.
Зненацька, тихий стукіт у шибки,
І постать. Ще червоні троянди,
Тремчу та зустрічаю залюбки,
Упевнена… повернувсь назавжди.
15.07.2017р
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807759
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.09.2018
автор: Ніна Незламна