Пауло Коельо

Ти  б  не  шукав  мене  як  ту  Естер,
Що  зникла  так  раптово  і  безслідно
Пройшовся  б,  певно,  посеред  люстер,
Сказав  «шукати  –  нудно  й  не  солідно».

Ти  б  не  шукав  мене  як  ту  Естер,
А  я  б  тебе  чекала  з  дня  до  ночі
Я  пам’ятаю  ніч,  то  був  четвер
Тоді  пішов  на  пошуки  б  охоче…

А  зараз  що?  Невже,  мов  та  Естер
Я  маю  зникнути,  любов  твою  вернувши?
Та  я  б  знайшлась,  ти  сльози  мої  б  втер
А,  я  забула,  що  ти  їх  не  любиш.

Ти  б  не  шукав  мене  як  ту  Естер,
Завмерши  в  часі  й  в  постаті  трагічній,
Ти  постраждав  би  мить,  а  потім  стер
Мене,  мій  запах  з  пам’яті  навічно.



адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807730
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.09.2018
автор: Tina Volnikova