https://l.facebook.com/l.php?u=https%3A%2F%2Fdrive.google.com%2Fopen%3Fid%3D1YE4sut2Em1ODaY6WGWQ3e8zJNorGMVau&h=AT2r4iwIdcoTKqJqK6jNezhTbPXa8wXKRBe-e20oTNrsgvfb28xM1Nj2fCUvQBiU58v5scikQ19yRVO0GG4kgjhRtMpLnBq73sKl3SwZwWWc6aNLq87SjShiAzMHwgquNdbc
Іще одна пісня, покладена на ноти Ігорем Миськом (У його ж виконанні).
З журбою сни матусі обнялися,
Мережечкою зморшка пролягла,
Не раз опало вже осіннє листя,
Навідалося й срібло до чола.
Й лишилось там. Жде сина із Донбасу…
Матусю лиш надія зігріва…
«Чому ж не обізвався ти ні разу?» –
Пливуть у ніч збентежені слова…
Чи є та міра, щоб тривогу змірять,
Ту материнську, що живе в душі…
Вона ж іще чекає-жде і вірить:
Повернеться… Вертаються ж чужі!..
З журбою сни матусі обнялися,
Мережечкою зморшка пролягла...
Якби ж то мрії матінки збулися
Й живий синок вернувся до села!...
15.05.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807698
Рубрика: Авторська пісня
дата надходження 24.09.2018
автор: Ганна Верес