Незвично, безжалісно, несвоєчасно
Приходить прозріння в душі до нас.
Думками давно нам стало все ясно,
Ось тільки душею впадали ми в транс.
Воліли сховатись, втекти, збайдужіти,
Вимкнуть реальність з мережі «Життя».
Чекали, що прийде колись тепле літо
Й проблеми одразу підуть в забуття.
Все буде без змін – не станеться дива.
Душа – наша слабкість, що сильною є.
І доти вона буде в нас нещаслива,
Доки заплющені очі й життя не своє.
27.03.2018, Юлія Нестеренко
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807216
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 20.09.2018
автор: Юлія Нестеренко