Не стало двох синів

[i]Сьогодні  з  інету  дізналася  про    двох  наших  загиблих  у  Донбасі.  Допоки  будем    біль  цей  пити,  ховать  дітей  і  сльози  лити?
[/i]
«Не  стало  вчора  знову  наших  двох,»    –

Два  материнських  серця  застогнали…

Не  розуміють,  що  таке  любов

Ті  що  безжально  воїв  убивали…

Читаю:  ще  не  стало  двох  синів,

Знов  дві  сім’ї  у  траурі,  у  чорнім…

І  білий  світ  для  роду  почорнів,

Бо  дві  кровинки  вирвали  учора.



«Чому  вони?  –  б’є  мозок  у  чоло  –

Скількох  іще  ковтне  війна  героїв?

А  чий  наступний  упаде  шолом,

Допоки  Путін  буде  у  короні?»


Так,  не  одна  впаде  іще  сльоза,

І  не  один  рубець  сковерка  серце,

Поки  закінчиться  в  Донбасі  ця  гроза,

Допоки  будем  з  ворогом  у  герці?


Та  прийде  час  –  настане  перелом,

Бо  ж  задарма  не  гинуть  патріоти.

Прикриє  Україну  Бог  крилом,

І  будем,  врешті,  вільним  ми  народом!
19.09.2019.


Ганна  Верес  (Демиденко).

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807197
Рубрика: Воєнна лірика
дата надходження 19.09.2018
автор: Ганна Верес