Пилип Ващенко...Дев'яносто
років з дня трагічної загибелі...
А "згорів" лиш у тридцять років...
По підлому доносу "добродія"...
Довго думав - писати чи ні про діла,
Які час і життя забуттям замело...
Напишу...Село Клишки...Вона й не мала,
Та в хатині сім душ хліборобів жило...
Син один лиш - Пилип...Підростав і мужав...
Був міцним, вольовим... То ж забрили на флот...
Чорноморець... Долоні грубіли від вправ...
Так би й жив,- та Росію струснув заколот...
Потопили ескадру новітні вожді...
Рідний край бунтівний потопає в вогні...
Що робити?.. Знайшов... Україна в біді...
До Гетьмана...Петлюри...Кривавії дні...
Вже Десну перейшли батальйоні чужі...
Бо в нас хліб...Продзагони терзають селян...
Спротив зріє...Загони гуртують мужі...
Пилип теж... Перші двоє - Михайло й Іван..
Загін ріс... А безпека - це села глухі...
Продзагони в страху... І сільради в біді...
"Активісти" вже просять про захист верхи...
Захист шлють...Та незнані сміливців путі...
На терор ГПУ був селянський запал...
Страх скував всіх "пророків" червоних ідей...
ЧОНИ... Засідки...Вбивства... Борці - на загал,
Оці чонівці...Бандою звався Пилип...
Міг би кинути все... І втікти за Урал...
Бо червоний обух не здолає канчук-
Говорили йому...Та був гніву запал...
Обложили...Кінець...Від кривавих тих рук...
Кинув горщик у кущ, де таївся "кінець"...
Той гранату під ноги Пилипу у ніч...
Гримнув вибух...Та й куля іде навпростець-
Зойкнув старший із ЧОНУ... Поліг, ясна річ...
Довго думав - писати чи ні про діла,
Які час і життя забуттям замело...
Так...Писати...Щоб правда з Пилипом була...
Щоб пишалось " бандитом" поліське село...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807194
Рубрика: Сюжетні, драматургічні вірші
дата надходження 19.09.2018
автор: Янош Бусел