Сниться хата – недосяжна Мекка
у моєму вирії-селі
і знайомий змалечку лелека,
що приносить щастя на крилі.
Там йому не докучає спека,
як зимою десь у Сомалі.
Але як добитися нелегко
до тієї матері-землі.
Все збираюсь – осінню, зимою,
літом, перелітною весною...
А усе – і ніколи, й ніяк.
Птиці повертаються додому,
а мені у маєві ясному
світить за туманами маяк.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807072
Рубрика: Сонет, канцон, рондо
дата надходження 18.09.2018
автор: I.Teрен