Подми, подми, вітерець ( заклички)

[b]Подми,  подми,  вітерець
[/b]
Подми,  подми,  вітерець,
На  полечко,  на  хлібець.
Хай  від  нас  ця  спека
Іде  десь  далеко.  
А  як  буде  хліб  у  полі,
То  всім  вистачить  доволі.
У  коморі  й  на  столі    
Покладемо  калачі,  
Що  спеклися  у  печі.
Покладемо  на  полиці
Наші  пишні  паляниці.  
Хай  радіє  дітвора    -  
Прийшла  Спасівки  пора.    




[b]Іди,  іди,  дощику[/b]

Іди,  іди,  дощику,  -  
Будуть  гриби  в  кошику
Нам  опеньки  й  маслюки  -
Позбираєм  залюбки.
А  ще  білі  й  сироїжки,
Бо  до  лісу  ми  йшли  пішки.



[b]Світи,  світи,  сонечко[/b]

Світи,  світи,  сонечко,  
У  наше  віконечко.
Зігрій  все  подвір'ячко    -
До  нас  прийшло  літечко.  
Нехай  дітки  граються,  
До  гурту  збираються.
Будуть  дітки  підростати,  
Тепле  літечко  вітати.    


















адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806734
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.09.2018
автор: Ольга Калина