Малює Осiнь Вереснем полотна,
Гойдають Мiсяць з Сонцем стислi днини,
Вiдходить легко фарба та спекотна
Вдягаючи природу у кофтини...
А в домi, де панує Мир та Спокiй
Горить в руках робота цвiту сонця-
Це наймолодша...))) Таня кароока,
Жде-виглядає гостей iз вiконця
До неї завiтає нинi Щастя,
А з ним прийде Любов та Розумiння,
Здоров́я, Успiх, Радiсть, що роздасться
Вже завтра нею iншим поколiнням
Прийдуть Достаток й Щирiсть, всi Таланти,
Прийде Бажання Вчитися й Дiлитись-
Вони iз нею давнi друзi, знайте
Й сьогоднi, вкотре, прийдуть залишитись!
Щоби радiти з нею кожнiй днинi,
Наповнювати змiстом ,, своє,, й ,, ваше,, ,
Жертовно вiддаватися родинi
Зi щирих жмень вкладати ,, моє,, в ,, наше,,
В долонях зберiгати сяйво тишi,
Розтоплювати серцем леду брили,
У вишиття вдягти дитячi душi
Та з джерела Тепла набрати сили...
Вiтання це хай жи́вить все Життєве!
Хай наповня Тебе неспинним Дивом!
Радiй, твори... хай навiть i миттєве
У океанi справ, живим приливом!
15.09.2018 Портуалiя
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806733
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.09.2018
автор: VIRUYU