Хоч Сонце у хмарах проснулось.

Хоч  Сонце  у  хмарах  проснулось,
Та  зараз  вже  гріє  й  пече.
У  осені  дивний  малюнок,
У  жовте  вбирається  все.

Природа  міняє  раптово,
Усю  свою  ласку  на  гнів.
Захмарилось  сильно  учора,
І  поруч  зовсім  вдарив  грім.

А  потім  пішла  літня  злива,
Навколо  накрило  усе.
З  дерев  всю  пилюку  враз  змило,
І  листя  струмками  несе.

Вода  спраглу  землю  напоїть,
Радіє  цьому  хлібороб.
На  днях  зможе  вийти  у  поле,
Озимі  посіяти,  щоб.

Бо,  що  б  там  не  сталось  у  світі,
У  нього  турбота  одна.
Щоб  поле  потішило  хлібом,
Зерно  кидать  в  землю  пора.

11.09.18

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806511
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 13.09.2018
автор: М.С.